ТОП-5 агрорекордсменів: які культури стали раптово популярними у виробників

Те, що Україна є  одним із світових лідерів по вирощуванню олійних та зернових культур – вже далеко не новина. Проте якщо подивитися у структуру площ та експортних продажів дещо глибше, не можна не помітити, що наша держава поступово виборює собі місце серед провідних виробників інших культур.

Хоча часник є традиційною культурою для українців, ще донедавна майже 90% ринку у нас складала продукція, завезена з-за кордону. За свідченням гравців ринку виробництво всередині держави поки що залишається на низькому рівні – всього лише 10% від потреби, проте саме виробництво часнику називають одним із найбільш динамічних і рентабельних бізнесів у майбутньому. Цікаво, що навіть офіційної статистики по площах і обсягам виробництва часнику всередині країни просто не існує. Приблизно 90% часнику, який ми їмо, в до нас завозять із-за кордону – щороку понад 10 тис. тонн часнику. Решта припадає на виробників (3%) та домогосподарства (7%).

Найбільші експортери культури у світі це Китай (79%), Іспанія (11%), решта походить з Аргентини, Нідерландів та Чілі.

Останні роки з`являється більше господарств, які вирощують часник. Але вони орієнтовані на більш платоспроможник експортний попит. Минулоріч було встановлено своєрідний рекорд з експорту часнику – понад 200 тонн. Основними напрямками стали Білорусь, Канада, Азербайджан та Прибалтика. Уже  у цьому сезоні виробники часнику заявляють про готовність збільшити потужності експорту щонайменше втричі.

Анна Морозова, співзасновник ТОВ «UkrUP» 

– Часник вимагає значно менше площ, аніж звичні польові культури. При цьому рентабельність виробництва можна отримати починаючи з від декількох соток, а окупність інвестицій починається з 1 га. Згідно із цінами минулого року вартість закладки 1 га часнику у середньому становила 150 000 гривень. Урожайність також коливається – від 3 до 15 тонн з гектара, а вартість у українських супермаркетах може сягати 100 грн/кг. З цього можна робити висновки про рентабельність виробництва. Найбільшими проблемами у вирощуванні цієї культури я б назвала відсутність технології, якісного посівного матеріалу та спеціальних видів техінки на ринку. Що стосується експорту, то у нашому часнику, безумовно, є зацікавленість за кордоном, але все ускладняється тим, що поки що ми не можемо сформувати стабільні партії продукту однакової товарної якості.

Читайте також: Справа на зубок: як часник може стати основним бізнесом для дрібних господарств


Найбільшою несподіванкою минулого року стало різке збільшення посівних площ під горохом. При первинному прогнозі у 182 тис. га українські фермери змогли висіяти 239 тис. га, що на 33% перевищує посівні площі 2015 року. До середини травня цього року під горохом опинилися 382 тис. га. При цьому з України у 2016 р. було експортовано 359 тис. т гороху на суму $ 106,5 млн, що на 88% більше порівняно із обсягами роком раніше. Основними країнами-імпортерами українського гороху традиційно виступає Індія, на яку припадає 41% усіх поставок, а також Пакистан та Туреччина. Зростання обсягів торгівлі дає можливість нашим аграріям наростити експорт, адже поки що частка українського гороху на світовому ринку менша 1%.

Єлизавета Малишко, експерт зернового ринку «УкрАгроКонсалт» 

– Площі, відведені горох, на сьогодні найбільші за останні 14 років. Попередній рекорд був зафіксований  2003 року, коли вони складали 412 тис. га. Це можна пояснити низкою причин – перш за все, рентабельністю цієї культури для виробника на рівні 55%, крім того, ця бобова культура здатна відновлювати родючість грунту, що в умовах засилля олійних культур виглядає дуже актуальним. Ну і нарешті – ціна продажу  гороху на рівні $280-320 за тону, плюс стабільний інтерес на зовнішніх ринках. Експорт гороху з України в 2016/17 сезоні може сягти 420-450 тис. тонн. При цьому експортний потенціал перевищує 500 тис. тонн, проте його реалізація напряму залежатиме від активності і попиту імпортерів.

Читайте також: Сніг на голову: як травневі заморозки вдарили по польових культурах


Безпрограшним варіантом для агробізнесу продовжують залишатись  ягідники. За офіційними даними, виробництво ягід в Україні щорічно збільшується на 4%. А от найбільш цікавою ягодою одноголосно називають лохину. За останні десять років вона із нішевої перетворилась на одну із провідних. У структурі ягідних насаджень України чорниця садова займає третє місце, поступаючись лише смородині та суниці. Якщо у 2007 році нараховували лише 134 га, то станом на минулий рік аж 1034 га плантацій. Саме це забезпечило нам місце у п’ятірці країн – найбільших європейських виробників цієї культури. Найбільшими імпортерами української лохини стали Польща, Білорусія та Нідерланди.

Олег Босий, керуючий партнер ТОВ «ФруТек»

– За моїми прогнозами лохина безумовно, буде мати величезний потенціал. На наступні 3-5 років можна спрогнозувати збільшення площ під нею, щонайменше, на 15-20% щорічно. Це, передусім, пов`язано зі стабільним попитом на зовнішньому ринку – за останній рік обсяг експорту збільшився у чотири рази в натуральній формі та у три рази в грошовій формі, сягнувши 90 млн грн.

Зазначу, що експортна ціна у 2016 р році варіювалась, залежно від країни призначення, від 128 до 152 грн/кг. Абсолютно не лякає фермерів і те, що чорниця садова має один з найвищих бар’єрів входження у бізнес (у межах 10-20 тис. євро/га). Все більше у бізнес приходять великі гравці, які готові вкладати кошти у промислові плантації та спеціальну техніку, задовольняючи тим самим потреби як внутрішніх споживачів (свіжий ринок та переробка), так і іноземців.


Уже протягом декількох сезонів Україна стабільно тримається серед лідерів виробництва вишні у світі і має найбільші у Європі темпи закладання вишневих садів. У нашій країні щорічно збирають близько 180 тис. т вишні із 19,7 тис. га, що становить 13,4% світового виробництва. Світовий ринок цієї культури не можна назвати великим – всього  лише 1,3 млн т на рік, площі насаджень становлять 207 тис. га. Частка РФ в світовому виробництві вишні становить 14,5%, що є найвищим показником у світі. Вишня також вирощується в Туреччині (13,4%), Польщі (13%), США (10%), Ірані (8,2%) Сербії (6,2%).

Попри всі намагання, наша держава у списку експортерів вишні поки що знаходиться аж на 30-му місці. Тим не менше, минулоріч Україна встановила своєрідний рекорд по обсягам експорту вишні –  понад 300 тонн було відправлено до Білорусі. Раніше наша держава більше імпортувала свіжої та замороженої продукції, а на сьогодні, передусім у зв’язку із девальвацією гривні, є всі передумови, аби все більше наповнювати як внутрішній, так зовнішні ринки. При відносно сталих протягом останніх років площах наші виробники зосередились на продуктивності і урожайності промислових насаджень. Оновлюючи сади, вони орієнтуються на більш урожайні сорти із високою якістю плодів. Якщо у 2007 році нормою було 6 тонн вишні з гектара, то на сьогодні  можна говорити про 9-9,5 т/га.

Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку східної Європи 

– Сьогодні вишня є  лідером серед кісточкових культур із закладання нових насаджень. Вона не так сильно страждає від заморозків, при цьому має стабільний попит від переробників та покупців як у свіжому, так і у замороженому вигляді. Якщо іще декілька років тому вітчизняна переробна промисловість більше закуповувала вишні із Польщі, то на сьогодні відбувається постійний пошук саме вітчизняної ягоди. При середній ціні близько одного долара за кілограм, як це було минулого сезону, ця культура виглядає дуже привабливо.

Читайте також: Україна без вишень


Говорячи про аграрних рекордсменів, не можна не згадати і про волоські горіхи. Історія із «горіховою мафією» та надприбутками на цій культурі суттєво підігріла цікавість до неї не лише фермерів, а й аматорів аграрної справи. Нині Україна утримує лідерські позиції за обсягом виробництва волоського горіха в Європі і п’яте – у світовому масштабі. За офіційною статистикою, ми маємо понад 16 тис. га під горіхоплідними насадженнями. У сезоні 2016 експортували 40 тис. тонн горіха на загальну суму $ 79,28 млн.  При цьому урожайність горіхового саду в Україні становить 2-2,5т/га, подекуди маємо господарства, які отримують 6-7 і навіть 8т/га. Найбільшою проблемою сектору самі ж виробники називають дорожнечу якісних саджанців горіха (залежно від країни походження $10-20 за саджанець), відносно довгий період віддачі інвестицій – від закладки аж до вступу у плодоношення проходить щонайменше 7 років. Сьогодні багато горіхових садів знаходиться на стадії планування та закладки, тож фахівці переконують – горіховий бум вже не за горами.

Геннадій Юдін, віце-президент ВГО «Українська горіхова Асоціація» 

– Не дарма ми  називаємо волоський горіх «горішком на мійльйон». Він на сьогодні знаходиться на піку популярності. Наші заходи збирають все більше охочих долучитися до цього бізнесу. Щоправда, понад 80% горіхових насаджень все ще зосереджені у господарствах населення, а не у промислових виробників. Багато садів застаріли і потребують оновлення. Зараз горіх цікавить людей не лише як основна культура у господарстві, а й як можливість додаткового заробітку на землі, що досі обробляється.

Один гектар закладки промислового саду, враховуючи вартість саджанців та підготовичих робіт, може обійтись господареві у 70-80 тисяч гривень. Стартувати доцільно мінімум із двох гектарів насаджень. При цьому, нормальний доглянутий сад, який вступив у товарне плодоношення, дасть власникові не менше 2 т/га сортових горіхів. Тобто, віддача підприємцю з гектара, за сучасного рівня ціни, становить не менше 100 000 грн.

На мій погляд, нашій державі потрібно утримувати стабільні лідерські позиції сегменті і активно нарощувати імпорт у інші країни. Зусилля того варті, адже ціна лущеного волоського горіха на світовому ринку становить $ 5-7/кг залежно від кольору, фракції та країни походження, нелущеного – $2/кг.

 

журналіст Agravery.com